Православ'я – Віра наших Предків

Ми славимо Праву – від того і звемося православними!

Наше духовне об'єднання називається Руське Православне Коло. Якщо питання щодо Русі виникає не часто, бо всім зрозуміло, що наша країна історично називалася Русь, а ми є русинами. За основу свого віросповідання, звісно, ми брали саме Руську Віру з її пантеоном Богів. То з назвою Православ'я виникають іноді непорозуміння. Ось не називалася так наша Віра і все тобі, бо й доказів історичних не маємо, тобто в документах не збереглося. Якщо подивитися, то й Віри нашої не збереглося, адже Велесову Книгу визнавати не хочуть, а відголоски народної творчості взагалі дехто приписує до вигадок етнографів ХІХ ст.

Детальніше...

Відсвяткували Колодія!


Олексій та Юлія Макренки 11 лютого для дітей в селі Гнаровське Вільнянського району організували свято Колодія. До села завітав волхв Світовит Пашник і В'ячеслав Мороз. Гості розповіли, як за народними звичаями проводилося свято, і дітлахи залюбки взялися його відтворювати. Було цікаво, пізнавально і весело.

Світлини в Фейсбук

 

 

 

Національний фестиваль в Запоріжжі

Вчора 10 лютого була на Нацфесті. Вирішила що фотоапарат в мене для того, щоб я зі всіма сфотографувалась. Тепер бачу що не всіх сфотографувала. Люди та атмосфера були приємні. Дивилась як хлопці деруться, як правильно стріляти, потім дівчинка показувала як рятувати. Була цікава лекція по історії нашого міста. Смачний волонтерський чай з медом, лимоном, імбиром. Ветерани АТО знають його смак, а я вперше скуштувала. Була театральна вистава "Хлопчик-укропчик" для дітей та дорослих. Автор твору розповів як з'явилась ця книга. Світовит Пашник розповів про Рідну Віру, приємна дівчинка про свої листівки воїнам та присвячені подіям в Україні, вразившим її. Взнали як сортувати смиття з проектом "Кольорові відра". Проблему смиття вважаю трагедією...

Детальніше...

Курочка Ряба. Переосмислення народної казки


Добрий день, мої малята, любі хлопчики й дівчата! Сьогодні я розповім вам казку. Та ви її всі знаєте і полюбляєте. Але ця казочка не проста, а чарівна, бо має зміст таємний. Сьогодні ми з вами його і розкриємо, щоб мудрість народну зрозуміти, як світ Божий твориться і як Дажбожі внуки у ньому живуть.

Жили-були у чарівнім краї Дід та Баба. І була у них, як всі вже здогадалися, Курочка Ряба. Курочка не проста – Курочка чарівна, бо то наша свята Мати-Природа. А ряба вона була, бо все навколо мала: гори високі і поля широкі, моря глибокі та ріки чисті. І Природа буяла так барвисто, що в очах ряботить: милуватися – не намилуватися.

Детальніше...

Скитські Боги


Для багатьох дослідників скитського світогляду є загадкою пояснення імен Богів, що й приводить до твердження їхнього іраномовного походження. Та в нашій рідній мові збереглися відголоски тих давніх імен. В цій статті спробуємо довести, що імена скитських Богів цілком можна вважати давньоруськими і вони мають пізніших відповідників. Відразу зазначимо, що Боги мають багато епітетів, одні з яких продовжують нести імена Богів, а інші ми пізнаємо тільки в назвах предметів і явищ.

На великий жаль письмових свідчень від скитів не збереглося. Тому скористаємося грецькими творами та звернемося до Геродота. В його четвертій книзі "Мельпомена" загадуються такі скитські Боги: "Отже, все найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких найбільш за всіх – Гестію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після цих – Аполлона, Афродіту, Уранію і Арея. Цих богів шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові. Скіфською мовою Гестія називається Табіті, Зевс, дуже правильно на мою думку, називається Папай, Гея називається Апі, Аполлон – Ойтосір, Афродіта Уранія – Аргімпаса, а Посейдон – Тагімасад. Статуй, жертовників і храмів вони за звичаєм не споруджують, за винятком Арея: для нього вони це роблять." [Геродот 1993, ІV, 59].

Детальніше...

Дуб – хортицьке Світове дерево


Зі стародавніх часів дуб вважається священним деревом. Він часто опиняється в центрі світотворчості. Навколо нього відбувають різні мітологічні події.

У степовій частині України не часто зустрічаються ці дерева, південний кордон розповсюдження дуба звичайного (черешчатого), до якого належать і запорозькі дуби, збігається з лінією, що відділяє лісостеп від власне степу. Але вздовж Дніпра і прилеглих річках ці велетні ростуть і зараз. Тут з давніх часів буяли могутні дубові ліси.

Можливо подорожуючи Дніпром було за честь посадовити дуб в священному місці, особливо на Хортиці. За підрахунками Івана Петерса, лісничого колонії менонітів, в 1857 році на острові ще росло, серед інших цінних порід дерев, 49 тисяч дубів [3, 101].

Детальніше...