Добродійний внесок

Дякуємо за вашу підтримку!

Картка ПриватБанк:

5168 7551 0517 2221

 

Картка Monobank:

4441 1144 4922 9861

долар 5375 4188 0445 2464

Оздоровчі практики

Духовне очищення;
Психологічні бесіди;
Споглядання;
Замовляння;
Виготовлення особистих оберегів;
Масажі.
Тел.: 099-970-92-12, 063-153-26-81
(Берегиня Ясна, Запоріжжя)

Зараз на сайті

На сайті 4 гостей та відсутні користувачі

Сучасні світоглядні основи Руського Православного Кола


Для формування віровчення РПК (засноване в 2007 р.) зроблена вибірка найбільш вдалого, на наш погляд, осмислення рідновір'я. Ми скористалися напрацюваннями, що викладені в історичних і етнографічних джерелах, у Велесовій Книзі, а також сучасними основоположниками рідновір'я, як Володимир Шаян, Лев Силенко та ін.

Детальніше...

Запорізький етнограф розповів цікаві факти про національні особливості похорону


Наші співвітчизники зараз з гордістю підкреслюють свою приналежність до української нації. Однак, на питання: "Що означає бути українцем?" У період поминальних днів, ми вирішили розібратися, як код нації відображається в такому явищі як смерть. Допоміг нам у цьому запорізький етнограф Світовит Пашник - Верховний волхв духовного центру "Руське Православне Коло".

Детальніше...

Запорізький "стоунхендж"

Святилище на острові Хортиця вважають давньою обсерваторією. Обряди поклоніння язичницьким богам проводяться тут і сьогодні

Святилище це будувалось протягом тисячі років, та якби містично не звучало, але кожне нове покоління тодішніх мешканців острова, що були причетні до його створення, діяло наче за однією “схемою”. Те, що зрештою збудували, одні називають “запорізькою копією стоунхенджу”, інші кажуть, що це календар або обсерваторія, яка допомагала людям орієнтуватись у часі та природних циклах.

Розташоване давнє святилище у північній частині Хортиці на висоті «Брагарня», що вивищується над рівнем Дніпра на 31 метр й обмежується балками Совутиною (зі сходу) та Великою Молоднягою (з півдня та заходу).

Детальніше...

Оксана, 24 січня


Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [4, 192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 23 квітня, 24 липня, 24 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому попередній прояв мав би загинути.

Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани, якож в подах сплять" (ВК,38а) [1].

Детальніше...

Традиція будівництва храмів

Уривок з книги Валерія Шевчука "Мисленне дерево" (1989, с.157-159) про традицію будівництва храмів.

Дерево руйнується скоро. Дерев'яні споруди спалювали, нищили завойовники зовнішні і внутрішні – скільки їх горіло, пожеж, що попелили витвори рук чудових майстрів; скільки їх приходило до нас таких, котрі хотіли, щоб ми забули себе й мову землі нашої. Але існує одна річ, яку не можна ані спопелити, ані знищити – це те, проти чого були безсилі й понурі християнські неофіти, які все, що називалося культурою поганського часу, прокляли й руйнували, і князі, і всілякі прийди та зайди – вороги. Будівлі зникали, це правда, але не зникало набуте у віках мистецтво будівництва, руйнувалася, отже, плоть споруди, але не зникав її дух.

Детальніше...

Загибель степових пірамід

У древніх народів могили предків і місця, де такі поховання розміщувалися, вважалися священними... Так було відвічно і так має бути довічно.

Звісно, і у древні часи знаходилися руйнівники та мародери, які знищували поховання з метою збагачення. Не оминула ця біда і наш час. Найпершими і найактивнішими нищителями степових святинь виявилися аграрії (за винятком незначного числа тих, хто переймається долею історико-культурної спадщини), а за ними і мародери скарбошукачі. Гонитва за заробітком та вигодою штовхає аграріїв на свідоме розорювання і засіювання курганних насипів, що з року в рік спричиняє знищення пам'ятки: руйнування конструктивних елементів поховань, знищення матеріальних цінностей. Допомагають руйнуванню і мародери гробокопачі, які знищують древні поховання сподіваючись знайти там коштовності.

Детальніше...