Добродійний внесок

Дякуємо за вашу підтримку!

Картка ПриватБанк:

5168 7551 0517 2221

 

Картка Monobank:

4441 1144 4922 9861

Оздоровчі практики

Духовне очищення;
Психологічні бесіди;
Споглядання;
Замовляння;
Виготовлення особистих оберегів;
Масажі.
Тел.: 099-970-92-12, 063-153-26-81
(Берегиня Ясна, Запоріжжя)

Зараз на сайті

На сайті 16 гостей та відсутні користувачі

Оксана, 24 січня


Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [4, 192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 23 квітня, 24 липня, 24 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому попередній прояв мав би загинути.

Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани, якож в подах сплять" (ВК,38а) [1].

Детальніше...

Традиція будівництва храмів

Уривок з книги Валерія Шевчука "Мисленне дерево" (1989, с.157-159) про традицію будівництва храмів.

Дерево руйнується скоро. Дерев'яні споруди спалювали, нищили завойовники зовнішні і внутрішні – скільки їх горіло, пожеж, що попелили витвори рук чудових майстрів; скільки їх приходило до нас таких, котрі хотіли, щоб ми забули себе й мову землі нашої. Але існує одна річ, яку не можна ані спопелити, ані знищити – це те, проти чого були безсилі й понурі християнські неофіти, які все, що називалося культурою поганського часу, прокляли й руйнували, і князі, і всілякі прийди та зайди – вороги. Будівлі зникали, це правда, але не зникало набуте у віках мистецтво будівництва, руйнувалася, отже, плоть споруди, але не зникав її дух.

Детальніше...

Загибель степових пірамід

У древніх народів могили предків і місця, де такі поховання розміщувалися, вважалися священними... Так було відвічно і так має бути довічно.

Звісно, і у древні часи знаходилися руйнівники та мародери, які знищували поховання з метою збагачення. Не оминула ця біда і наш час. Найпершими і найактивнішими нищителями степових святинь виявилися аграрії (за винятком незначного числа тих, хто переймається долею історико-культурної спадщини), а за ними і мародери скарбошукачі. Гонитва за заробітком та вигодою штовхає аграріїв на свідоме розорювання і засіювання курганних насипів, що з року в рік спричиняє знищення пам'ятки: руйнування конструктивних елементів поховань, знищення матеріальних цінностей. Допомагають руйнуванню і мародери гробокопачі, які знищують древні поховання сподіваючись знайти там коштовності.

Детальніше...

Помилки рідновірів при укладанні календаря

Пройшло вже багато років, як рідновіри почали укладати свої календарі свят. Але на численні зауваження все ж не поспішають їх виправляти. Постійно виникають суперечки, один одного переконують, який календар краще. А немає порядку в календарі – не буде порядку ні в громадах рідновірів, ні, навіть, в державі.

Деякі рідновіри думають, що аніж відмінніше від церковного календаря, тим краще, що іноді приводить до курйозів. На жаль, наших слов'янський календарів не збереглося, тільки окремі свідчення і календарні схеми. Тому більшість свят приходиться брати від церковного календаря (мається на увазі календар юдо-євангелістів). Щось записали етнографи про народне святкування, а щось приходиться знову переосмислювати. Церковний календар увібрав у себе попередні вірування, щоправда переінакшив під свої потреби, спотворивши давню мітологію. Тому приходиться вишукувати первісне значення та природні сонячно-місячні цикли.

Детальніше...

"І візантійський Саваоф одурить!.." (Т.Г.Шевченко)

Ми вже писали в соцмережах щодо біляцерковних подій, які недавно відбулися в Україні і Туреччині, тож зробимо підсумки. Опускаємо питання юдо-євангельської віри і подивимося, що сталося з політичної позиції в церковному житті. Що мають віряни-христосівці від Томосу, якому так возрадувалася майже вся Україна і якому вже моляться як на божу милість? Президент Петро Порошенко без втому читає як мантру, що Україна тепер незалежна від московської церкви, навіть більше того – геть незалежна. А чи так воно насправді?

Україна мала дійсно незалежні церкви Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) і Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Намагалися ці церкви якось і об'єднатися, тільки їхній бог все не давав. Ці церкви були незалежними, самоуправлялися патріархами і мали номінально підпорядковуватися Вселенському патріарху.

Детальніше...

Коляда нове сонячне коло починає


Людське життя залежить від природних явищ, які сприймалося через мітологічні події. Одними з головних Богів для людства були небесні світила Сонце та Місяць. Саме їх найбільше шанували люди і поклали спостереження за їхнім небесним рухом у календарну та світоглядну систему. А разом із тим були придумані різноманітні обряди, щоб долучити людей до світотворення, де вони мали відчути свою причетність до Божого світу і прагнули допомагати Богам, як їхні помічники на землі, творити цей світ.

Детальніше...