Добродійний внесок

Дякуємо за вашу підтримку!

Картка ПриватБанк:

5168 7551 0517 2221

Радіо Сварга

Колись буде

Зараз на сайті

На сайті 33 гостей та відсутні користувачі

Субота - Божий день

Шостий день тижня між п'ятницею та неділею в сучасному календарі називається субота. Переважно при п'ятиденному робочому тижні субота з неділею вважається вихідними днями.

Субота в Біблії

Хибно вважають, що українська назва походить від жидівського "шабат" (відпочинок). Вперше Біблія про особливий статус "дня сьомого" згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив день суботній і освятив його. Надалі "сьомий день" був включений в число Десяти заповідей як регулярний дня відпочинку, присвяченого поклонінню Богу, інші шість днів були зайняті роботою.

Детальніше...

Православ'я – Віра наших Предків

Ми славимо Праву – від того і звемося православними!

Наше духовне об'єднання називається Руське Православне Коло. Якщо питання щодо Русі виникає не часто, бо всім зрозуміло, що наша країна історично називалася Русь, а ми є русинами. За основу свого віросповідання, звісно, ми брали саме Руську Віру з її пантеоном Богів. То з назвою Православ'я виникають іноді непорозуміння. Ось не називалася так наша Віра і все тобі, бо й доказів історичних не маємо, тобто в документах не збереглося. Якщо подивитися, то й Віри нашої не збереглося, адже Велесову Книгу визнавати не хочуть, а відголоски народної творчості взагалі дехто приписує до вигадок етнографів ХІХ ст.

Детальніше...

Курочка Ряба. Переосмислення народної казки


Добрий день, мої малята, любі хлопчики й дівчата! Сьогодні я розповім вам казку. Та ви її всі знаєте і полюбляєте. Але ця казочка не проста, а чарівна, бо має зміст таємний. Сьогодні ми з вами його і розкриємо, щоб мудрість народну зрозуміти, як світ Божий твориться і як Дажбожі внуки у ньому живуть.

Жили-були у чарівнім краї Дід та Баба. І була у них, як всі вже здогадалися, Курочка Ряба. Курочка не проста – Курочка чарівна, бо то наша свята Мати-Природа. А ряба вона була, бо все навколо мала: гори високі і поля широкі, моря глибокі та ріки чисті. І Природа буяла так барвисто, що в очах ряботить: милуватися – не намилуватися.

Детальніше...

Скитські Боги


Для багатьох дослідників скитського світогляду є загадкою пояснення імен Богів, що й приводить до твердження їхнього іраномовного походження. Та в нашій рідній мові збереглися відголоски тих давніх імен. В цій статті спробуємо довести, що імена скитських Богів цілком можна вважати давньоруськими і вони мають пізніших відповідників. Відразу зазначимо, що Боги мають багато епітетів, одні з яких продовжують нести імена Богів, а інші ми пізнаємо тільки в назвах предметів і явищ.

На великий жаль письмових свідчень від скитів не збереглося. Тому скористаємося грецькими творами та звернемося до Геродота. В його четвертій книзі "Мельпомена" загадуються такі скитські Боги: "Отже, все найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких найбільш за всіх – Гестію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після цих – Аполлона, Афродіту, Уранію і Арея. Цих богів шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові. Скіфською мовою Гестія називається Табіті, Зевс, дуже правильно на мою думку, називається Папай, Гея називається Апі, Аполлон – Ойтосір, Афродіта Уранія – Аргімпаса, а Посейдон – Тагімасад. Статуй, жертовників і храмів вони за звичаєм не споруджують, за винятком Арея: для нього вони це роблять." [Геродот 1993, ІV, 59].

Детальніше...

Дуб – хортицьке Світове дерево


Зі стародавніх часів дуб вважається священним деревом. Він часто опиняється в центрі світотворчості. Навколо нього відбувають різні мітологічні події.

У степовій частині України не часто зустрічаються ці дерева, південний кордон розповсюдження дуба звичайного (черешчатого), до якого належать і запорозькі дуби, збігається з лінією, що відділяє лісостеп від власне степу. Але вздовж Дніпра і прилеглих річках ці велетні ростуть і зараз. Тут з давніх часів буяли могутні дубові ліси.

Можливо подорожуючи Дніпром було за честь посадовити дуб в священному місці, особливо на Хортиці. За підрахунками Івана Петерса, лісничого колонії менонітів, в 1857 році на острові ще росло, серед інших цінних порід дерев, 49 тисяч дубів [3, 101].

Детальніше...

Образ Андрія Первозваного в легендах про його похід по Дніпру: символічний та мітологічний аспект

Одним із суттєвих елементів культурної спадщини в Україні є збереження світоглядних основ наших предків, які формують сучасне життя нашого народу. Для нас важливо визначити, що є нашою самобутністю, а що є привнесеним із чужини.

Звісно всі народи світу мали культурний взаємообмін, це стосувалося і світоглядних основ. Щось вкоренилося на нашій землі і придбало національний характер, а щось досі тяготить і виносить нашу духовну і матеріальну силу на чужину. Тому ми маємо бути зацікавленими у формуванні виключно рідних святощів, що духовно збагачують наш народ.

На самобутність народу впливало все, що його оточувало: історія, місце проживання, звичаї, промисли, побут, творчість, мова... Все це формує особливості національної віри.

Детальніше...