Коли святкувати Великдень?

Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також свята, що пов'язані із ним, відзначається на різні дати. В цій статті ми спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.

Перш за все визначимо, що таке Великдень. Наче цілком зрозуміле стародавнє свято. Назва Великдень походить від природної події, коли день стає більше ночі, тому і Великдень. Це день весняного рівнодення, яке припадає близько 20 березня за державним календарем. А юдо-євангелісти пов'язують Великдень саме з воскресінням Ісуса Христоса – божество, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце.

Детальніше...

Що ми святкуємо 8 березня?


З наближенням 8 березня, як завжди, починається істерія навколо жіночого свята. Борці за жіночі права, а потім і комуністи, використали це свято для своїх потреб, надавши особливого значення. Хтось із дуже "хитрої нації" підсунув ідею, що свято 8 березня присвячено подвигу біблійних героїв Естер та Мордехая, які заступилися за свій "багатостраждальний" народ, в результаті, чого було винищено десятки тисяч персів, що посміли зазіхнути на жидів. Свято Пурім, що присвячене цим подіям, для жидів стало натхненням до духовного і фізичного звершення, а гоям (не жидам) – застереження.

Щоб "відкрити очі" на підступи жидів, були написані ряд статей (причому автори деяких із них мали наукові ступені), де адепти "свідків світової змови" залякувалися небувалою жорстокістю розправи над неугодними гоями. І ніхто з цих "науковців" світової історії (чи істерії) не подивися на міфологічну основу цих подій. Тобто це просто гарна жидівська казка для повчання сповідників віри, яка використала більш ранню вавилонську міфологію, що має паралелі, навіть, із слов'янським світоглядом. На 8 березня хоч і може іноді випадати свято Пурім через жидівський рухомий місячний календар, але ніякого відношення до жіночого дня він немає.

Детальніше...

Днiпровськi пороги за джерелами кін. ХVI-XVIII ст.

Поріг Кодацький
Дніпровське Надпорожжя — один з найвизначніших природно-територіальних комплексів України, знищених протягом ХХ ст. Незважаючи на те, що Дніпровські пороги були затоплені вже понад 80 років тому, інтерес до них навіть сьогодні виходить далеко за межі наукових кіл. Разом з тим, у суспільній свідомості цей природний феномен постає, як доволі абстрактний образ, сформований під впливом літературних джерел початку минулого століття й відірваний від сучасних географічних реалій. Тому, на нашу думку, точна локалізація порогів Дніпра є доволі актуальною.

Детальніше...

Яке відношення має свято Велеса до Колодія?


Багатьох рідновірів цікавить, чому ми в календарі РПК поєднали свято Колодія і Велеса. Пояснення для цих свят було вже давно надруковано і виставлено на сайті, але чомусь не звертають увагу, або не можуть зрозуміти принципи вирахування, а часто просто ідуть на поводу христосівської церкви, яка своє бачення на це свято, якщо не насадила, то викривили розуміння. Часто зимове свято Колодія-Масниці плутають із зустріччю весни, але це непорозуміння виникло через різні календарні системи, і коли церква відзначає ранній Великдень, то в лютому місяці якось не дуже вписуються дівчата у віночках. А під впливом північного сусіда деякі громади думають, що Масниці треба святкувати на весняне рівнодення, хоча це обрядодійство пов'язане з Великим постом, який мав би на той час завершитися. Тому пропонуємо ще раз уважно прочитати запропоновану версію розуміння цього свята і запрошуємо на обговорення.

Детальніше...

Велесе-Миколо, заходь до хати!


В народній і церковній традиції 6 грудня поминають Миколу Зимового. Микола тотожний Велесу і Діду Морозу, який у червоному одязі із торбинкою дарунків мандрує від оселі до оселі. За Скуратівським всі три свята – Варвари, Сави та Миколи – називали миколаївськими святами. Вважалося, що з Миколою остаточно приходить Зима: "Хвали зиму після Миколи". [4, 224].

Детальніше...

Який Савка вмер?


Як пише Василь Скуратівський, Сава – свято 5 грудня для пошлюблених. У тих родинах, де були чоловіки з таким ім’ям, справляли жартівливий обряд “похорону Савки”. Збиралися переважно родичі й сусіди, щоб ушанувати іменинника: “Як був Сава, казали з цього приводу, – то не їв сала, а їв паляниці, щоб любили молодиці”. Винуватця події садили на ослін і гутали, приспівуючи:

Савка вмер, бо слабий був,
Жінку бив, бо дурний був.
Ой вип’ємо по чарочці,
Заспіваємо по Савочці.

Детальніше...