До дня домашнього вогню

У козацькій Україні 1 вересня був ще один цікавий обряд під назвою «пострижини». Хлопчаків, які досягли шестирічного віку, вперше стригли. Щасливий батько родини ставив посеред хати стілець, а на нього — діжку. Мати накривала діжу кожухом, а вже на кожуха садили хлопця. Спочатку чоловіки тричі піднімали хлопця разом зі стільцем і діжкою до стелі, «щоб ріс великий». А потім батько чи дід окроплювали голову хлопчини свяченою водою і шаблею відрізали пасмо волосся, яке мати загортала у хустину і виносила у комору.

У заможних козацьких родинах після відрізання волосся стріляли з рушниць. Наступний постриг хлопчика був через кожний рік ще два рази — до трьох, а потім — аж перед шлюбом. Іншим цікавим звичаєм набув ритуал «посадження на коня». Хлопці, які досягли 9 років і пройшли «третю стрижку», збиралися на майдані, де їх чекала громада. Юного козака батько садив у сідло бойового коня і, тримаючи його вуздечку, тричі обводив по колу. Той, хто втримався на коні, ставав учнем козацької сотні і всерйоз освоював козацькі бойові таємниці.

Цей звичай походив ще з князівських часів. Молодих княжичів також у цей день садили на коні та з великими церемоніями везли до храму, а там, після Служби Божої, пострижини виконував священик.