Національний заповідник "Хортиця" продовжує досліджувати культові споруди. Волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник розповідає про археологічне життя острова.

Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця та "Нової археологічної школи" копає пам'ятник Генералка-2, що датується 3-2 тис. до н.е., керівник Олег Тубольцев

Мені сьогодні повідомили про те, що наше Святилище, яке знаходитися за смт Обухівка, було частково зруйновано. Підпалили образи Богів, зруйнували парканчик навколо святилища, зруйнували вхід на чоловіче коло. На жаль, коли це сталося невідомо. Так як останній раз там були на Коляду.

На цих вихідних у банкетному залі «Пори року» ресторану Інтурист відбувся романтичний вечір «Ти ж моє серденько» для кадрових офіцерів 55-ї артилерійської бригади, учасників бойових дій, які вже відслужили, та для їх дружин і коханих. Ідея: Надія Мороз, втілення – волонтери 55-ї артбригади, а також велика група творчих людей Запоріжжя, які зробили цей вечір по-справжньому святковим і яскравим. Такий захід проводиться не вперше. У лютому 2016 року ми вже збиралися великим дружним гуртом: бійці, їх кохані, волонтери, артисти та музиканти. Зустріч вийшла велелюдною і напрочуд душевною. Бо війна – це не тільки піт, тяжкий труд, небезпека, бої і постріли… Вона має багато фронтів, і в умовах, коли Україна воює не лише за територію, а й за серця, маємо не забувати і про сімейні цінності, про вірність, романтику і кохання. Саме вони дають той потужний стимул жити, боротися, не пасувати перед труднощами і не здаватися смерті, коли знаєш, що вдома є міцний тил, де тебе чекають і люблять. Та й волонтери – це не тільки кур’єри в зону війни, які збирають, а потім возять допомогу, але й люди, які теж потребують перепочинку і таких мотивуючих моментів спілкування з бійцями не в лімітованому та напруженому форматі перебування в зоні АТО чи ООС, а в невимушеній обстановці. Це додає сил і надихає на нові проекти і діяльність. 

Нині зрані п’ю собі на кухни каву під ввімкнуте радійо, чую дає інтервю Костянтин Матвієнко, той шо з «Гардарики», колєга по перу, так сказать. Говорит про Томос та церковні перипетії. Ну говорив – байка, всяке там розумне, толкове… Навіть повстидав Порошенка, шо причепивсі до Томоса, гі кліщ. Кліщ – се моє, Матвієнко добув з себе шось благородніше. Та раптом чую: вклавсі! Чим? Впадете, певне, всі, хто на мої і хто не на мої хвили. Заявив, шо українці плохєнькі християни, бо ніяк язичництва свого не позбудутсі. І Константинополь звертає на се увагу та й хоче українців навернути до істинного християнства! Бо як мож до тепер мати в головах якогось Купала, Маковія, якісь писанки, дідухи і решта таке???