Волхв РПК Світовит Пашник пояснює, коли треба святкувати Водосвяття і чи треба його прив'язувати до Перигелію (найближча до Сонця точка орбіти Землі). Більш докладніше про свята Рідної Віри на сайті - https://svit.in.ua/cal.htm

Вірш-молитва написаний мною в тюремних стінах після почутого вперше там пекла. Я вивчила його та молилась ним щоранку і щоночі, всі чотири місяці, зі сльозами і скаженим стукотом запаленого серця. Це вірш мого життя, бо багато написати не могла і кожне слово - я. Цей вірш пульсує в моїх жилах. Він вібрує в моїх скронях і тече з моїх очей. Він йде в бій зі мною.

Жриця Рідної Віри Мароша Лютиця (Ольга Плечун)

Ясна Яковенко і Світовит Пашник на запрошення волонтерської організації "Під Парасолькою" (керівники Валентина і Єкатерина Вініченко) провели захід з плетіння Різдвяного Дідуха. Маленькі Дідухи разом із маскувальними сітками будуть відправлені нашим захисникам. З Колядою! Сонце перемагає темряву, і ми переможемо московських загарбників!

Дивитися світлини на ФБ.

Після довготривалого часу 5 листопада в обійми Симаргла було віддано тіло героя України, захисника Маріуполя. Обряд прощання проводили волхв Світовит Пашник, берегиня Ясна Яковенко та жрець Ярун Воєводін.

Ще 2010 року він казав: «Мам, буде війна». Можливо, так далася взнаки суспільна напруга. У 15 років він вирішив вступати у військове училище, але не пройшов - недобрав балів.

2013 року розпочався Майдан, у якому він брав участь. А там - війна. В січні 2015 року він сказав: «Мам, ми їдемо на змагання, під Харків, зв’язку не буде, будемо в полях». Він приїхав і нарешті сказав: «Мам, я був у Пісках, на війні». У мене аж волосся на голові заворушилося. З того року моє спокійне життя скінчилося. Потім щоразу, коли він зникав з дому, я говорила чоловікові: «Невже знову на війну. Невже на війні?».