На священному острові Хортиця рідновіри зібралися на святилищі предків, якому понад 4 тисячі років, щоб ушанувати прихід Миробога. На висоті Брагарня, між балками Совутина і Велика Молодняга у давні часи люди спостерігали за небесними світилами і виклали святилище-обсерваторію, де й відобразили основні моменти світотворення і власного життя.

Свято рівнодення має різні назви: Овсень, що позначає осіннє Сонце, Радогощ - радий гостям, які привозили товари на ярмарки. За Велесовою Книгою Купалбог править до Митнищ. В осінній період починає правити Миробог, що позначає мирне Сонце, воно уявлялося сивим та мудрим дідом, який вже має онуків. І дійсно Сонце в цей період стає мирним, лагідним, інше його ім'я Лад, або разом - Ладомир. Закінчувалися війни, торгові походи, праця в у віддалених районах, люди поверталися до домівок і готувалися до спокійного життя. Цей час найбагатший після урожаю, справляють весілля, але й треба подбати про озимину.

Цього літа Руське Православне Коло насичено провело Перуновий тиждень. На стародавньому святилищі острова Хортиця рідновіри п’ять вечорів приймали гостей – молодих козаків та їхніх наставників.

Вихованці козацьких шкіл з’їхалися в Запоріжжя на Всеукраїнський збір дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура - 2014: Хортиця». Крім різних конкурсів та екскурсій, в планах цього заходу було і відвідання святилища-обсерваторії, якому понад 4 тис. років.

На запрошення Бузького козацтва місто Миколаїв відвідав Верховний волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник. Він провів посвяти в рідновіри та взяв участь в святкуванні Купала, де виступив перед громадою міста із благословінням, висловив підтримку нашим воїнам, що б'ються за Україну та мирне життя нашого Роду, а також розповів про давнє народне свято Купало та правив обрядодійство. Пропонуємо за матеріалами місцевих ЗМІ ознайомитися із тим, що відбувалося на святі.

У найкоротшу в році ніч рідновіри та прихильники слов'янської духовності відсвяткували Купало. Дійство відбулося на священному острові Хортиця, де зібралася молодь, щоб обрядово поєднати Купало з Мареною. Хлопці та дівчата виготовили ляльки – образи Бога Сонця та Богині Води і поєднали ці дві стихії у шлюбі біля весільного дерева Купайлиці. Навколо цього священного дерева люди під співи утворили хороводи, звеличуючись у своєму Роді.

Священне поєднання Вогню та Води відображено на державному прапорі Русі-України. Це є прикладом для молодих людей шукати собі пару, щоб у шлюбі породити нове життя. Цей Божий заповіт ми бачимо на державному гербі Русі-України, що символізує святу Трійцю: чоловіка, жінку і дитину.

Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також свята, що пов'язані із ним, відзначається на різні дати. В цій статті ми спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.

Перш за все визначимо, що таке Великдень. Наче цілком зрозуміле стародавнє свято.  Назва Великдень походить від природної події, коли день стає більше ночі, тому і Великдень. Це день весняного рівнодення, яке припадає близько 20 березня за державним календарем. А юдо-євангелісти пов'язують Великдень саме з воскресінням Ісуса Христоса – божество, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце.