Відеотур унікальним островом Хортиця (видиво)
Верховний волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник взяв участь у телесюжеті програми "Подробиці" на телеканалі "Inter" про острів Хортиця.
Та поки кордони для туристів під замком, продовжуємо мандрувати Україною. І сьогодні у циклі Відпочивай вдома - унікальний, овіяний легендами, міфами та переказами - острів Хортиця. Спеціальний відеотур - від Сергія Бордюжи.
Хортиця. Найбільший острів на Дніпрі. Довжина майже 12 кілометрів. Ширина - три. Навіть важко уявити, що колись посеред навколишніх степів, тут був справжній дубовий гай.
Сучасні світоглядні основи Руського Православного Кола
Для формування віровчення РПК (засноване в 2007 р.) зроблена вибірка найбільш вдалого, на наш погляд, осмислення рідновір'я. Ми скористалися напрацюваннями, що викладені в історичних і етнографічних джерелах, у Велесовій Книзі, а також сучасними основоположниками рідновір'я, як Володимир Шаян, Лев Силенко та ін.
Запорізький етнограф розповів цікаві факти про національні особливості похорону
Наші співвітчизники зараз з гордістю підкреслюють свою приналежність до української нації. Однак, на питання: "Що означає бути українцем?" У період поминальних днів, ми вирішили розібратися, як код нації відображається в такому явищі як смерть. Допоміг нам у цьому запорізький етнограф Світовит Пашник - Верховний волхв духовного центру "Руське Православне Коло".
Запорізький "стоунхендж"
Святилище на острові Хортиця вважають давньою обсерваторією. Обряди поклоніння язичницьким богам проводяться тут і сьогодні
Святилище це будувалось протягом тисячі років, та якби містично не звучало, але кожне нове покоління тодішніх мешканців острова, що були причетні до його створення, діяло наче за однією “схемою”. Те, що зрештою збудували, одні називають “запорізькою копією стоунхенджу”, інші кажуть, що це календар або обсерваторія, яка допомагала людям орієнтуватись у часі та природних циклах.
Розташоване давнє святилище у північній частині Хортиці на висоті «Брагарня», що вивищується над рівнем Дніпра на 31 метр й обмежується балками Совутиною (зі сходу) та Великою Молоднягою (з півдня та заходу).
Оксана, 24 січня
Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [4, 192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 23 квітня, 24 липня, 24 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому попередній прояв мав би загинути.
Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани, якож в подах сплять" (ВК,38а) [1].
Традиція будівництва храмів
Уривок з книги Валерія Шевчука "Мисленне дерево" (1989, с.157-159) про традицію будівництва храмів.
Дерево руйнується скоро. Дерев'яні споруди спалювали, нищили завойовники зовнішні і внутрішні – скільки їх горіло, пожеж, що попелили витвори рук чудових майстрів; скільки їх приходило до нас таких, котрі хотіли, щоб ми забули себе й мову землі нашої. Але існує одна річ, яку не можна ані спопелити, ані знищити – це те, проти чого були безсилі й понурі християнські неофіти, які все, що називалося культурою поганського часу, прокляли й руйнували, і князі, і всілякі прийди та зайди – вороги. Будівлі зникали, це правда, але не зникало набуте у віках мистецтво будівництва, руйнувалася, отже, плоть споруди, але не зникав її дух.