На кожну сонячну точку сонцестояння і рівнодення припадає вмирання одного прояву Сонця і воскресіння в іншому. В річному колі Сонце було Колядою – дитиною, Ярилом – юнаком, Купалом – чоловіком. І ось настав його останній період – Мир-дід. На цей період Сонце втрачає свою силу і перебуває все нижче до Землі, а дні стають коротші за ніч. Бога-діда зображують у вигляді богатиря з бородатою головою на Землі, а тіло його якби перебуває під Землею, що наближує цей образ до Велеса. У людському житті Мир відповідає віку в 45-60 років, коли людина може мати онуків і дійсно стає дідом. 1 шестиденний тиждень в календарі – 1 рік, повне коло – 60 років-тижнів.

Василь Скуратівський фіксує в Карпатах ім'я осінньо-зимового Сонця – Мир або Лад. Обидві складові "Мир" і "Лад" є в імені Володимир, а билинний князь названий Красним Сонечком, бо мітологічно уособлює осінній прояв Сонця. [3, 5]. Складова "Лад" підтверджується Велесовою Книгою у вигляді Бога Лада при структурованому переліку Богів: «Володарі наші єдині єсь: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо». [1, ВК,8]. Тобто сонячні Боги стоять у наступному чергуванні: Яр – весна, Купало – літо, Лад – осінь, Дажбо – зима.

Велесова Книга зазначає, що Купало править до Митниць (Митнищ): "…і Купалбог, який до Митниці правити має і всячеське омовіння." [1, ВК,38а]. У збірнику норм давньоруського права ХІ-ХІІ ст. "Руська правда" Ярослава Мудрого застосовується слово "мито", що здавна вживалося у торговій практиці. На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби. Тобто на осінній період масової торгівлі збирали державну подать з гостей (купців). [1, 163]. Ще одна назва свята пов'язана з Радогостом – Радогощ. Цей Бог є покровителем гостей (купців): "І там були гості старі: верманове, арабове й іні. Се бо ті гості Радогостом чтені. І так брали од кожного з них гостиці (податок)." [1, ВК,14].

На святилище біля села Буші (Ямпільського р-ну Вінницької обл.) Валентин Даниленко прочитав надпис над рельєфом, де був відображений жрець, що стоїть на колінах перед деревом з півнем на вершечку, а позаду нього стоїть олень. Надпис повідомляв: «Аз есмь Миробог жрець Ольгов». Із цього тексту треба розуміти, що символом Миробога як осіннього Сонця є Олень. І, напевне, Оленя (або його молоко), як священну тварину, приносять у жертву Миробогу під час осінніх полювань. [4].

У Велесовій Книзі є два отця Русі – Богумир і Ор. В імені Богумира не складно побачити Миробога – осіннє Сонце, який був перед отцем Орієм – весняним Сонцем: "А по Богумиру був Орій з синами своїми". [1, ВК,10]. Аналогічно в Євангелії мітоперсонажі Іоанн Хреститель є предтечею Ісуса Христоса.

Степан Наливайко ототожнює Митру зі слов’янським Миром. І наводить свято врожаю у іранців під назвою Міхраган. [2, 225]. Частка «ган» може символізувати народження (або смерть), тому міхраган – це народження Митри.

У юдо-христосівстві свято осіннього рівнодення позначене заплідненням Іоанна Хрестителя – 23 вересня. Протилежне в Колі Сварожому свято – Благовіщення (запліднення Ісуса Христоса), яке припадає на 25 березня і відповідає весняному рівноденню.

Треба врахувати невелику розбіжність григоріанського календаря з астрономічними точками, ми виставляємо календарне 24 вересня, яке має відповідати рівноденню, за аналогіями до подібних дат і правилами їх вирахування в загальній системі свят. Зміщення в церковному календарі на один день, напевне, було пов'язано із тривалістю місяця.

Аналогічно до весняного розташування свят, коли Ярило (Юрій) ушановується через місяць після рівнодення (24 квітня), Миробогу відповідає Дмитро (Митя) (церковна дата 26 жовтня, ми виправляємо дату свята на 25 жовтня).

Світлина Бориса Дворного: Світовит Пашник. Обряд ушанування Миробога (2014 р.)

27 вересня 2015 р. зустрінемо Миробога на Хортиці