В листопаді настають холодні осінні дні, листям вкривається земля, природа завмирає. Останній місяць осені ще може порадувати сонячними днями, але Боги темряви беруть владу передвіщаючи майбутні холоди.

На початку листопада різні народи мають особливе свято поминання Предків. Проводяться вечорниці з 31 жовтня на 1 листопада (часто і наступний вечір), з ватагами ряжених, що уособлюють демонічні сили. Відзначається ця подія на 40-й день від смерті попереднього прояву Сонця Купалбога і народженню нового Миробога.

За аналогією до інших свят на 1 лютого, 1 травня, 1 серпня ця дата є поминальною, але одночасно є збірною для усіх проявів нашого життя, які сходяться до храму, щоб засвідчити своє народження і приєднання до Роду Земного, свою смерть і приєднання до Роду Небесного і творення Нової Родини для пошлюблених.

За більш давнім місячно-сонячним календарем всі ці прояви життя на молодика (1 жовтня – Покрова) відправилися у човні-місяці у велике плавання очищення, яке закінчується з початком нового молодика (1 листопада). Їх приходять всі зустрічати до води увечері з виходом молодого серпа на небі, а його відблиск спостерігали у воді.

Можливо саме цей збір і послугував для ушанування західною католицькою церквою Дня всіх святих – Хелловін (Геловін). "Уперше назва Хелловіну (Halloween) згадується у 1745 році. Як вважають, слово походить від англійського Hallowe'en – скорочення виразу All Hallow's Eve – надвечір'я (переддень) Дня всіх святих. У рівнинній шотландській, надвечір'я – це even, що видозмінилося до e'en або een. Хоча раніше, у давньоанглійській мові трапляється вислів All Hallows' (день повернення усіх святих), власне "переддень" All Hallows' Eve згадується лиш у 1556." [1]. Саме слово hallow(s) перекладається як "освячувати", "святий", "святі мощі".

Нас цікавить співзвучність Геловіна до наших слів "голова", "головань". Справа в тому, що за календарною схемою на основі восьмикутної зірки (див. "Шестиденний тиждень в календарі Русі"), сороковий день опиняється в районі голови, якщо саму зірку розглядати як сидячу людину. Початок жовтня за схемою припаде на низ квадрату, а його протилежна верхня частина буде символізувати початок наступного місяця листопада, що відповідає середині голови. Якщо продовжити малювати квадрати далі, то ви отримаєте календарний ланцюжок. Такі візерунки можна спостерігати на українських вишивках.

Разом із тим збір у храмі однозначно відповідає залу-холу (hall); др.-англ. heall (hell) – скривати, ховати, ад-пекло). Знаємо, що сам храм (церква) символізує потойбічний світ, де перебувають душі і мощі предків, а також переховуються на збереженні образи Богів, клейноди та інші громадські цінності.

Приведемо приклад образу Дмитра (осіннього Сонця, див. 25 жовтня), якого зображають у вигляді голови богатиря із сивою бородою, що лежить на землі. Ця голова в шоломі може ототожнюватися з могилою чи пагорбом. Порівняймо назви пагорба у деяких народів: холм (давньоруська, російська), hill (англійська); та шолома: helm (голландська, німецька), helmа (словацька, чеська), hjelm (норвезька, датська), helmet (англійська).

У "Слові про похід Ігоря" пагорб-могила названий "Шеломянемъ" [7], що нагадує нам відоме ім'я з біблійної мітології – Соломон (Шломо). Цей же шолом-могилу бачимо у нижній частині Триглава, він одночасно може символізувати яйце (голову), а в середині нього – перевернута п'ятикінцева зірка (вогонь), що ототожнюється з Велесом – Богом нижнього світу. [5, 13].

З пагорбом треба пов'язати наші слова "схил", "похил" і т.п., що наближає їх до аналогічних англійських слів з основою "hil". А ось закінчення "мянь", "мон" маємо порівняти з ознакою Місяця-мужа (англ. – moon, man), який, як відомо, символізує нижній світ, і на це свято в місячно-сонячному календарі, як зазначалося вище, зустрічали молодик. Звісно, що до назви Halloween, це не має відношення, але дає пояснення звідки до слова "холм" додалася літера "м".

Натомість, до закінчення "ween" у слові Halloween можна також пошукати наш відповідник, припустимо, що йому тотожне наше "віно" (чеськ. veno, пол. wiano, рос. вено). Тобто при внесенні голови до хати якби відбувається шлюб і збивається вінок, за який потім наречений, маючи провину, має заплатити, як варіант, червоним вином, що замінює кров. Заходження Сонця (фалічного символу Батька-Неба) до потойбічного світу (лона Матері-Землі) відбувається ввечері (восени), тому пролиття червоної Зорі цілком погоджується з трактуванням закінчення як "вечір".

У кельтів свято називається Савин або частіше Самайн (англ., ірл., ґел. Samhain), так же називався місяць листопад. Свято позначало завершення сільськогосподарських робіт: повернення з літніх пасовиськ та завершення збирання урожаю, а також ушановувалися мертві, чиї духи живились в цей час. Характерні для Савину вогнища та танці навколо них. [1].

Висловимо ще одну версію, що пов'язується з відомою грою в м'яч. Футбольне поле – це трохи видозмінена вже згадувана восьмикутна зірка без бокових трикутників, що нами пояснюється як календар. Ворота розташовані на верхній і нижній голові. Основне завдання в цій грі забити "гол" у ворота суперника, які охороняє воротар (відомий мітологічний персонаж). Сам м'яч нагадує голову або горошину-насіння. Як правило, забивання гола порівнюють із статевими стосунками між чоловіком і жінкою. Тільки в шлюбі грають в одні ворота, а в грі кожна з команд намагається впарити м'яч у ворота супротивника. [4, 29].

Ворота двору символізують вхід до жіночого лона, тобто потойбічного світу. А вогник в голові (замість насіння в гарбузі) – це зародок Сонця, який має потрапити в утробу жінки [4, 29] Тому на святі ряджені (люди перевдягнені в божеств потойбічного світу) обов'язково до хати-утроби мали занести священний вогник у світильнику, якби запліднити оселю. За прикладом великодніх свят, такий вогонь треба урочисто запалити в храмі і передати людям, щоб ним освячувати оселі і поновлювати вогонь у печі.

В календарі ортодоксальної церкви на 1 листопада стоїть свято безсрібників і чудотворців ковалів Косми (Кузьми) та Даміана (Дем'яна), які за легендою подолали Змія і проорали ним змієві вали [2, 166]. Вони також символізують човен-місяць: Косма – косми-волосся, голову чи ніс човна і Космос, а Даміян – корму чи зад човна і Демона. Ці два святих ще ушановуються 1 липня, теж початок місяця, але на 9-й день від смерті Сонця Ярила, і символізують його похорон у човні-місяці.

Так як Косма і Деміян вважаються ковалями, то дослідниця Галина Лозко вирішала, що вони замінили небесного коваля Сварога і поставила на цю дату ушанування Бога-Отця. [3, 95].

На свято прийнято робити голову з гарбуза. Ножем зрізують маківку так, щоб з неї потім вийшла кришка. Вичищають ложкою середину. Вирізають обличчя: очі, носа, рота. Всередині на дні закріплюють свічку і запалюють її, щоб голова світилася. Виходить такий кумедний світильник. Це не є суто західним звичаєм: згадую своє дитинство кінця 70-х років ХХ ст., ми також виготовляли подібні голови із свічками, щоб лякати перехожих біля старої церкви. Причому це робили від визрівання гарбузів в серпні місяці і не приурочували до якоїсь дати календаря.

Ми пропонуємо поставити на 1 листопада ушанування Предків – Дідів, замість Дідової суботи на Дмитра, що буде більш доречним і відповідає одному із тверджень, що Дідова субота проводилася через тиждень після Дмитра. Так як в шестиденному тижні неділя відсутня, то й виходить, що при стабільному календарі з прив'язкою чисел до днів тижня перехід на новий місяць відбувався з суботи на понеділок.

Етнограф Василь Скуратівський пише, що "у давнину на Кузьму-Дем'яна справляли "осінніх дідів" – ушановували покійників" [6, 140]. Протилежно в календарі проводять поминки на 1 травня (Мая) і починають Зелений тиждень з ушануванням Предків, які приходять "маятися" до світу живих. На цей час зустрічали весняні сходи ярових культур. Натомість можна зробити припущення, що на 1 листопада зустрічали сходи озимини.

Багато свят природного циклу є однаковими для багатьох народів, бо маємо спільну мітологічну основу світоглядних вірувань. Ми маємо визначити свій відповідник і святкувати його згідно рідних звичаїв і тим збагачувати нашу самобутню культуру.

Схема шестиденного календаря у вигляді семика (7 тижнів), що вписана у восьмикутну зірку. В ніч з 30 на 1 жовтня Місяць-човен відпливає, а з 30 (31)  на 1 листопада прибуває до Голови. 

Література:

1. Хелловін. – http://uk.wikipedia.org/wiki/Хелловін.

2. Легенди та перекази / упор. А.Л. Юаніді. – К.: Наук. Думка, 1985. – 400 с.

3. Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.

4. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця / Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2014. – С. 24-39.

5. Пашник С.Д. Триглав. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – 20 с.

6. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.

7. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – https://svit.in.ua/kny/slovo/slovo_yatsenko.pdf

Світовт Пашник,
Волхв РПК