Хортиця – духовний човен Роду
У кожного народу є свої особливі місця, які набувають статусу сакральності. Наче сам Бог там перебуває і все навколо красою буяє. Такі місця наділяються легендами, мітологією, на них ідуть люди, щоб побувати на святому місці і отримати духовне натхнення.
Одним із таких місць для українців є найбільший острів на Дніпрі – Хортиця. Цей острів став символом волі України – осередком Запорозького козацтва, оплотом боротьби із загарбниками. Тут формувалася слава нашого народу, що досі підтримує наш духовний поступ, що дає наснаги нам жити на святій Богом даній Землі.
Сосну підпалили – Галю заміж віддали
Є відома пісня про Галю "Їхали козаки із Дону додому". Любили у нас колись її співати за столом. Проста, весела і навіть про зміст мало хто задумувався. Може б і далі собі співали і горя не знали...
В 90-х роках, коли їздили до Києва у справах Рідної Віри, то знавець минувшини Михайло Молявко цікаво розповідав і про історію, і про давню віру. Пам'ятаю, слухали ми його біля святилища Хвойки (це те, що викладене з каміння біля Музеї історії України): зростом невеличкий, очілля, вишиванка – все підкреслювало в ньому справжнього українця, що закоханий у свою культуру.
Субота - Божий день
Шостий день тижня між п'ятницею та неділею в сучасному календарі називається субота. Переважно при п'ятиденному робочому тижні субота з неділею вважається вихідними днями.
Субота в Біблії
Хибно вважають, що українська назва походить від жидівського "шабат" (відпочинок). Вперше Біблія про особливий статус "дня сьомого" згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив день суботній і освятив його. Надалі "сьомий день" був включений в число Десяти заповідей як регулярний дня відпочинку, присвяченого поклонінню Богу, інші шість днів були зайняті роботою.
Православ'я – Віра наших Предків
Ми славимо Праву – від того і звемося православними!
Наше духовне об'єднання називається Руське Православне Коло. Якщо питання щодо Русі виникає не часто, бо всім зрозуміло, що наша країна історично називалася Русь, а ми є русинами. За основу свого віросповідання, звісно, ми брали саме Руську Віру з її пантеоном Богів. То з назвою Православ'я виникають іноді непорозуміння. Ось не називалася так наша Віра і все тобі, бо й доказів історичних не маємо, тобто в документах не збереглося. Якщо подивитися, то й Віри нашої не збереглося, адже Велесову Книгу визнавати не хочуть, а відголоски народної творчості взагалі дехто приписує до вигадок етнографів ХІХ ст.
Курочка Ряба. Переосмислення народної казки
Добрий день, мої малята, любі хлопчики й дівчата! Сьогодні я розповім вам казку. Та ви її всі знаєте і полюбляєте. Але ця казочка не проста, а чарівна, бо має зміст таємний. Сьогодні ми з вами його і розкриємо, щоб мудрість народну зрозуміти, як світ Божий твориться і як Дажбожі внуки у ньому живуть.
Жили-були у чарівнім краї Дід та Баба. І була у них, як всі вже здогадалися, Курочка Ряба. Курочка не проста – Курочка чарівна, бо то наша свята Мати-Природа. А ряба вона була, бо все навколо мала: гори високі і поля широкі, моря глибокі та ріки чисті. І Природа буяла так барвисто, що в очах ряботить: милуватися – не намилуватися.
Скитські Боги
Для багатьох дослідників скитського світогляду є загадкою пояснення імен Богів, що й приводить до твердження їхнього іраномовного походження. Та в нашій рідній мові збереглися відголоски тих давніх імен. В цій статті спробуємо довести, що імена скитських Богів цілком можна вважати давньоруськими і вони мають пізніших відповідників. Відразу зазначимо, що Боги мають багато епітетів, одні з яких продовжують нести імена Богів, а інші ми пізнаємо тільки в назвах предметів і явищ.
На великий жаль письмових свідчень від скитів не збереглося. Тому скористаємося грецькими творами та звернемося до Геродота. В його четвертій книзі "Мельпомена" загадуються такі скитські Боги: "Отже, все найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких найбільш за всіх – Гестію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після цих – Аполлона, Афродіту, Уранію і Арея. Цих богів шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові. Скіфською мовою Гестія називається Табіті, Зевс, дуже правильно на мою думку, називається Папай, Гея називається Апі, Аполлон – Ойтосір, Афродіта Уранія – Аргімпаса, а Посейдон – Тагімасад. Статуй, жертовників і храмів вони за звичаєм не споруджують, за винятком Арея: для нього вони це роблять." [Геродот 1993, ІV, 59].