Наближається щорічна державна істерія щодо хрещення Русі князем Володимиром. Звісно, що порушуючи законодавство України і надаючи перевагу чужинським конфесіям за рахунок українського народу, будуть нам продовжувати втлумачувати, яке благо дало нам хрещення візантійцями Русі. А вийшло навпаки: юдо-христосівство принесло нам деградацію власної віри, світогляду і культури в цілому. Нагадаємо, що ця подія деякими непорядними істориками, щоб догодити сповідникам юдо-євангелізму, подається як історичний факт, спираючись лише на легенду записану в "Повісті врем'яних літ" і то через більше ніж сотню років після зазначеної події. Черговий раз наголошуємо, що хрещення Русі князем Володимиром несе в собі мітологічні ознаки, і, навіть, монах, який писав цю гарну казку, безпосередньо ставить під сумнів хрещення Володимира в Корсуні (Херсонесі).

Святкують Купало на день літнього сонцевороту. Свято символізує народження нового прояву Сонця, і тим самим завершується панування Ярила. В календарі Купало припадає на 24 червня (треба врахувати, що календарні системи недосконалі та, маючи зміщення в кілька діб, можуть не відповідати астрономічним подіям). В цей час небесне світило находиться у куполі – найвищій небесній точці, тому дні найдовші, а ночі найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди.

Купалу називають Богом плодючості і зображають з відповідними ознаками чоловічої сили. Раніше при шестиденці в році було 60 тижнів, тому на кожне правління сонячного божества між сонцестояннями і рівноденнями припадає по 15 тижнів. Кожен тиждень у відносному порівнянні якби дорівнював одному року життя. На панування Купала від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення відповідно припадає вік  від 30 до 45 років. В людському житті на цей час зрілості має бути родина і діти, ось чому плодючість і сила Купали є основною ознакою.

Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також свята, що пов'язані із ним, відзначається на різні дати. В цій статті ми спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.

Перш за все визначимо, що таке Великдень. Наче цілком зрозуміле стародавнє свято. Назва Великдень походить від природної події, коли день стає більше ночі, тому і Великдень. Це день весняного рівнодення, яке припадає близько 20 березня за державним календарем. А юдо-євангелісти пов'язують Великдень саме з воскресінням Ісуса Христоса – божество, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце.

З наближенням 8 березня, як завжди, починається істерія навколо жіночого свята. Борці за жіночі права, а потім і комуністи, використали це свято для своїх потреб, надавши особливого значення. Хтось із дуже "хитрої нації" підсунув ідею, що свято 8 березня присвячено подвигу біблійних героїв Естер та Мордехая, які заступилися за свій "багатостраждальний" народ, в результаті, чого було винищено десятки тисяч персів, що посміли зазіхнути на жидів. Свято Пурім, що присвячене цим подіям, для жидів стало натхненням до духовного і фізичного звершення, а гоям (не жидам) – застереження.

Щоб "відкрити очі" на підступи жидів, були написані ряд статей (причому автори деяких із них мали наукові ступені), де адепти "свідків світової змови" залякувалися небувалою жорстокістю розправи над неугодними гоями. І ніхто з цих "науковців" світової історії (чи істерії) не подивися на міфологічну основу цих подій. Тобто це просто гарна жидівська казка для повчання сповідників віри, яка використала більш ранню вавилонську міфологію, що має паралелі, навіть, із слов'янським світоглядом. На 8 березня хоч і може іноді випадати свято Пурім через жидівський рухомий місячний календар, але ніякого відношення до жіночого дня він немає.

Дніпровське Надпорожжя — один з найвизначніших природно-територіальних комплексів України, знищених протягом ХХ ст. Незважаючи на те, що Дніпровські пороги були затоплені вже понад 80 років тому, інтерес до них навіть сьогодні виходить далеко за межі наукових кіл. Разом з тим, у суспільній свідомості цей природний феномен постає, як доволі абстрактний образ, сформований під впливом літературних джерел початку минулого століття й відірваний від сучасних географічних реалій. Тому, на нашу думку, точна локалізація порогів Дніпра є доволі актуальною.