Загибель степових пірамід
У древніх народів могили предків і місця, де такі поховання розміщувалися, вважалися священними... Так було відвічно і так має бути довічно.
Звісно, і у древні часи знаходилися руйнівники та мародери, які знищували поховання з метою збагачення. Не оминула ця біда і наш час. Найпершими і найактивнішими нищителями степових святинь виявилися аграрії (за винятком незначного числа тих, хто переймається долею історико-культурної спадщини), а за ними і мародери скарбошукачі. Гонитва за заробітком та вигодою штовхає аграріїв на свідоме розорювання і засіювання курганних насипів, що з року в рік спричиняє знищення пам'ятки: руйнування конструктивних елементів поховань, знищення матеріальних цінностей. Допомагають руйнуванню і мародери гробокопачі, які знищують древні поховання сподіваючись знайти там коштовності.
Помилки рідновірів при укладанні календаря
Пройшло вже багато років, як рідновіри почали укладати свої календарі свят. Але на численні зауваження все ж не поспішають їх виправляти. Постійно виникають суперечки, один одного переконують, який календар краще. А немає порядку в календарі – не буде порядку ні в громадах рідновірів, ні, навіть, в державі.
Деякі рідновіри думають, що аніж відмінніше від церковного календаря, тим краще, що іноді приводить до курйозів. На жаль, наших слов'янський календарів не збереглося, тільки окремі свідчення і календарні схеми. Тому більшість свят приходиться брати від церковного календаря (мається на увазі календар юдо-євангелістів). Щось записали етнографи про народне святкування, а щось приходиться знову переосмислювати. Церковний календар увібрав у себе попередні вірування, щоправда переінакшив під свої потреби, спотворивши давню мітологію. Тому приходиться вишукувати первісне значення та природні сонячно-місячні цикли.
"І візантійський Саваоф одурить!.." (Т.Г.Шевченко)
Ми вже писали в соцмережах щодо біляцерковних подій, які недавно відбулися в Україні і Туреччині, тож зробимо підсумки. Опускаємо питання юдо-євангельської віри і подивимося, що сталося з політичної позиції в церковному житті. Що мають віряни-христосівці від Томосу, якому так возрадувалася майже вся Україна і якому вже моляться як на божу милість? Президент Петро Порошенко без втому читає як мантру, що Україна тепер незалежна від московської церкви, навіть більше того – геть незалежна. А чи так воно насправді?
Україна мала дійсно незалежні церкви Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) і Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Намагалися ці церкви якось і об'єднатися, тільки їхній бог все не давав. Ці церкви були незалежними, самоуправлялися патріархами і мали номінально підпорядковуватися Вселенському патріарху.
Коляда нове сонячне коло починає
Людське життя залежить від природних явищ, які сприймалося через мітологічні події. Одними з головних Богів для людства були небесні світила Сонце та Місяць. Саме їх найбільше шанували люди і поклали спостереження за їхнім небесним рухом у календарну та світоглядну систему. А разом із тим були придумані різноманітні обряди, щоб долучити людей до світотворення, де вони мали відчути свою причетність до Божого світу і прагнули допомагати Богам, як їхні помічники на землі, творити цей світ.
Хто такий "святий" Миколай?
У зв'язку з масовим психозом рабів бога Ізраїлю хочемо нагадати їм історію з життя "святого" Миколая.
Довідка: Микола́й (грец. Νικόλαος, Nikólaos, лат. Nicolaus; 15 березня 270 — 6 грудня 343/352) — римський християнський священик грецького походження, єпископ Мирський. Народився у Патарі, Лікія, Римська імперія
Святими для нас є рідні Герої, що боролися за український народ, а не персонажі чужого народу, з яким Русь постійно воювала. Це все одно, що ваші нащадки будуть славити "святого" Кирила Гундяя, який діток любив і подарунки приносив в дитячі будинки.
А щодо святого дідуся з подарунками в торбинці, то вони взяті із більш давніх вірувань різних мітологічних персонажів. У нас такими були Велес, Дід Мороз, Корочун. Ми вшановуємо Велеса 6 грудня.
Дата 19 грудня вилізла з накладки юліанського (церковного) на григоріанський (державний) календар. Тобто у прихильників юдо-євангельської віри греко-ортодоксального обряду, що сидять під московською церквою, сьогодні 6 грудня.
Осіннє рівнодення - свято Переходу
23 вересня - Свято Осіннього Рівнодення, коли все в Природі наближається до завершення активної чоловічої пори року, набуває рівноваги і саме сьогодні разом з Сонцем, що переходить із зодіакального знаку Діви до знаку Ваги, здійснюється перехід до символічно жіночої половини року. Наступає панування осіннього прояву сонячного божества Миробога.
В нашому повсякденному житті це означає, що в місяць вересень ми повинні завершити справи, які розпочали 21 березня в день Весняного Рівнодення. Ми працювали і тепер зібрали урожай своїх справ, відокремили зерна від полови, очистили свій дім від сміття, а розум від зайвої ваги нікчемних думок, зробили переоцінку цінностей та прийняли нові рішення щодо руху далі шляхом життя. Адже, саме той знаходить прихильність Миробога, хто безперервно працює над собою, хто без сумнівів обирає проявляти тільки високі якості Духа та розкривати багатства Душі, хто іде за своїм вибором і не протистоїть сам собі, у кого слово і діло не розходяться, а навпаки - єдині, хто рішуче може відповісти на питання: «Хто я є? І ким я хочу бути? Яким шляхом я іду? І чого я бажаю?». Саме той, завжди дійде до мети, отримає бажане і досягне відчуття миру з собою та внутрішнього спокою, не інертності, а потенціалу сил.
Отже, сьогодні ми зібрались на священному острові Хортиця, щоб відзначити це свято Переходу.